«Ті, хто підхопить тебе в темній воді». З жовтня в Силах оборони зʼявляться підрозділи супроводу військових. Як працює одна з найвідоміших патронатних служб «Янголи Азову»

«Янголи Азову» – одна з найважливіших переваг Третьої штурмової та «Азову», каже захисник «Азовсталі» Владислав Жайворонок із позивним Вікіпедія. Проте вмить виправляється: «Тобто найважливіша».

Як влаштована робота організації, на рахунку якої в буквальному сенсі тисячі врятованих героїв?

Шлях засновниці

Перший досвід лікування бойових травм юристка за освітою і майбутня засновниця та керівниця «Янголів Азову» Олена Толкачова, 43, отримала у лютому 2014 року в оточеному «Беркутом» Будинку офіцерів на Майдані Незалежності. «Робила знеболювальні уколи», – пригадує Толкачова, яка має позивний Гайка. Серед поранених протестувальників був і її чоловік.

Після перемоги Революції гідності Толкачова організовувала осередок «Правого сектора» в Дарницькому районі, а згодом налагодила доставку ліків до лікарні Мечникова, куди евакуювали поранених військових із зони АТО. Командир «Азову» Андрій Білецький запропонував їй створити структуру підтримки поранених, загиблих бійців батальйону та їхніх родин. У Толкачової вже був досвід керівної роботи – вона встигла попрацювати директоркою кількох столичних охоронних фірм. «Почали створювати структуру патронатки – збирали гроші, ліки, домовлялися з лікарями, протезистами, реабілітологами», – розповідає вона.

Повномасштабна війна кратно збільшила навантаження: кількість співробітників «Янголів Азову» зросла з 13 до 60, а підопічних бійців – з одного загону до двох бригад, кожна з яких має тисячі бійців.

Наразі на одну медичну кураторку «Янголів» припадає 90–150 поранених – їхня кількість залежить від ситуації на фронті.

Шлях пораненого

«У мене не було нічого, – пригадує Владислав Вікіпедія Жайворонок. – Лежав у радянських трусах у шпиталі у Запоріжжі, бо мої згнили». Він був серед перших важкопоранених захисників «Азовсталі», яких обміняли у червні 2022-го. Жайворонок дістав поранення в останній день оборони «Азовсталі», а прийшов до тями за шість днів у лікарні в Донецьку. Після обміну у шпиталі в Запоріжжі першими Вікіпедію відвідали медичні кураторки з патронатки «Азову», які привезли речі першої необхідності: мобільний телефон, одяг, їжу.

Вони допомогли зібрати медичні документи, знайшли нову клініку для лікування і реампутації, взяли на себе комунікацію з лікарями, організували реабілітацію бійця у санаторії в Кончі-Заспі. «Більшість уламків з мене витягли завдяки патронатці», – каже Вікіпедія.

Також патронатна служба допомогла із працевлаштуванням. Жайворонок каже, що робота пов’язана з технікою, мозком та його ціллю зберегти якнайбільше життів друзів у цій війні. Деталі він не розкриває з міркувань безпеки.

У чому головна цінність патронатної служби? «Це ті, хто підхопить тебе у темній воді та поверне до човна», – каже захисник «Азовсталі».

Шлях куратора

Напрям роботи з медичними кураторками очолює 24-річна Дзвенислава Сіраіз позивним Дзвінка, яка в азовському русі з 15 років. У перші роки в рідному Львові допомагала із забезпеченням бійців, займалась екоініціативами й тактичною підготовкою молоді. До «Янголів» доєдналась як медична кураторка після початку повномасштабної війни.

В «Азові» з 2020-го брат Дзвінки – він пройшов «Азовсталь» і полон. Її чоловік має досвід АТО та служить у Третій штурмовій.

Зараз у підпорядкуванні Дзвінки 10 кураторок та мережа волонтерів, які працюють із пораненими бійцями у регіонах. Аби пройти відбір до команди Дзвінки, потрібно, за її словами, мати бажання служити, бути корисним та виконувати завдання. «Маєш бути гнучкою і сильною водночас», – пояснює вона.

Потенційна медична кураторка не повинна бути ані занадто сором’язливою, ані занадто відкритою. «Потрібен баланс, комунікація і довіра є ключовими у нашій роботі», – каже Дзвінка. Передбачений стрес-тест у лікарні – під наглядом кураторки треба поспілкуватися з лікарями, аби залишитися наодинці з пораненим бійцем. «Якщо є сльози чи ступор, людина не підходить», – пояснює Дзвінка.

Одна із найемоційніших частин процесу, за словами Дзвінки, повідомляти бійцям про рішення лікарів щодо ампутації. «Ми завжди делікатно кажемо бійцеві: рішення за тобою, а ми підтримаємо», – розповідає Дзвінка. «Янголи Азову» – це не робота, а стиль життя, додає вона.

Ще зранку з ліжка вона відписує повідомлення підопічним бійцям, потім проводить онлайн-нараду й до вечора їздить по лікарнях. Як управляти часовим ресурсом, коли маєш 90–150 підопічних? Інформацію про поранення та лікування кожного з бійців Дзвінка заносить в Excel, а самих поранених категоризує на три групи: важкі, середні, легкі.

Як не вигоріти самій і мати ресурс на емпатію? Дзвінка радить кураторкам поїздки додому на кілька днів та не соромитися терапії у психологів. «Я теж користувалася терапією», – додає вона.

Шлях системності

Масштабна діяльність потребує ресурсів. «Ми у постійному пошуку коштів», – каже Гайка. З 2024-го «Янголи Азову» співпрацюють із фандрейзинговою консалтинговою агенцією Pledge Peak, яка має допомогти залучити фінансування. За рекомендацією консультантів патронатна служба відкрила посаду фандрейзера – з березня її обіймає колишній менеджер із залучення грантів PR Army Андрій Шпак. Його ціль на 2024 рік – зібрати 200 млн грн на потреби служби. Наразі, за його словами, зібрано 130 млн грн: 60% від бізнесу, 30% – донати звичайних громадян, 10% – від співпраці з артистами.

Середньострокова мета – масштабувати залучення пожертв від бізнесу, що дозволить менше залежати від приватних зборів. «Намагаємося структурувати нашу інституцію, щоб бізнес бачив у нас партнерів», – каже Шпак.

Уже створено наглядову раду, впроваджуються нові стандарти прозорості та підзвітності, CRM-система. У травні «Янголи Азову» зібрали 20 млн грн на благодійній вечері друзів «Янголів Азову». Найдорожчим лотом аукціону стала вишиванка Дзвінки, зшита понад 100 років тому, – двоє підприємців заплатили за неї $75 000. «Але головний ефект відкладений, – каже Шпак. – З’явилися нові контакти, про «Янголів» дізналися більше у бізнес-спільноті».

Серед найбільших донаторів служби – «Укрнафта», «Украгрохолдинг», Autostrada, «Енергоатом», Zagoriy Foundation. У найближчих планах – ширше залучення до діяльності служби малого та середнього бізнесу. «Ян-голи» готові пропонувати індивідуальні проєкти, каже Шпак. Як приклад – співпраця з обсмажувальниками кави Mad Heads, які щомісяця передають «Янголам» 10% від продажу кави.

Інший напрям – збільшення залученості артистів та митців. Із «Янголами» співпрацюють Monatik, Артем Пивоваров, Lilu 45, Вітер Степовий, Злата Огнєвіч, Олександр Пономарьов. Форми співпраці різні. Monatik привіз 1 млн грн з туру, розігруючи лоти «Янголів» на концертах. Інші просувають «Янголів» у власних соцмережах, запрошують ветеранів на концерти та відвідують у лікарнях.

Шлях змін

«85–87% наших поранених повертаються у стрій», – каже Гайка. Наявність патронатної служби ще й допомагає бригадам із рекрутингом. «Пішов у «Трійку» – все буде добре», – розповідає Вікіпедія про знайомого, якому радив іти до Третьої штурмової, бо у бригади є патронатна служба.

Але поки що наявність власної патронатної служби – це радше виняток, який існує в «Азову», Третій штурмовій та ще кількох бригадах. «Стикалися із ситуаціями, коли забирали свого бійця у класну приватну клініку, а поруч лежав боєць іншої бригади і не розумів, чому немає такого ставлення до нього», – розповідає Гайка.

Толкачова є заступницею робочої групи при Сухопутних військах, яка працює над створенням патронатних служб у силах оборони. «Янголи» розробили навчальний курс зі створення патронаток. Восени наказ про створення патронатних служб надійде в усі бригади, каже Гайка.

Доки Forbes Ukraine готував матеріал, головком ЗСУ Олександр Сирський ухвалив рішення запустити служби супроводу військових та їхніх родин з 1 жовтня.

Матеріал опубліковано у журналі Forbes Ukraine №4 [31] за серпень – вересень 2024 року.